«Безпредєл» на кременчуцькій виборчій дільниці: інваліду відмовили в голосуванні на дому

Сьогодні, 23 жовтня, до редакції «Вісника» звернулась відома у Кременчуці волонтер Ірина Митрофанова, ака повідомила, що її чоловіку, інваліду першої групи, відмовили на виборчій дільниці №59 у голосуванні на дому. При цьому не надавши пояснень у письмовому виді, як вимагала жінка.
Ірина Митрофанова розповіла, що на минулих виборах чоловік голосував вдома і ніяких проблем не виникало. Тож і сьогодні вона пішла на виборчу дільницю, аби передати заяву чоловіка і інші необхідні документи, для того щоб  члени комісії приїхали додому.
Та яке здивування було, коли їй член дільничної комісії, яка цього дня чергувала на дільниці, відмовила. Не допомогла і розмова з головою виборчої комісії №59. Бо  її позиція була наступна: довідка медико-соціальної експертної комісії не годиться, а потрібна (ТУТ УВАГА) довідка дільничного лікаря про стан здоров»я.
«Я все розумію, але чому замість довідки МСЕК інваліду першої групи потрібно довідку дільничного лікаря. Це якби в людини перелом був, чи грип, чи запалення легенів, то звісно довідку про недієздатність дає дільничний. Мені в дільничній комісії це не пояснили, а лише наполягали : потрібна довідка і край», — говорить Ірина.
Тож зіткнувшись з такою настирливістю членів комісії Ірина повернулась додому і таки викликала лікаря, пояснивши ситуацію про голосування на дому. Та прочекавши декілька годин і не дочекавшись лікаря звернулась до нашої редакції.
Ще раз на виборчу дільницю №59 поїхала вже з кореспондентом «Вісника». Ми вже вдвох намагались з’ясувати у дівчини, що чергувала там, на якій підставі відмовлено у голосуванні на дому. При цьому взявши на озброєння ст78 «Закону про місцеві вибори». І знову та сама картина:  пояснень і аргументів про відмову на голосування не отримали, а з головою дільничної комісії зв’язку вже не було.
Тож наступний етап – Автозаводська виборча комісія. Треба зазначити, що і тут нас зустріли не дуже привітно. І спочатку наполягали, що в списки голосування на дому внесли лише тих кременчужан, про яких передали дані з міського управління охорони здоров’я. Проте далі в ситуації розібрались, погодившись в правоті Ірини Митрофанової, і вказали голові виборчої дільниці №59 на її помилку.
Останній етап пошуку правди – знову на дільниці №59. І тут знову дівчина, що чергує на дільниці, відмовляється вносити до списків чоловіка Ірини. Проте знову наполягаємо на зв’язок із головою дільничної комісії і зустрічаємо її. І лише тепер, після дзвінка із Автозаводської виборчої дільниці, дані про чоловіка вносять в списки.
Цікава була фраза, яку нам сказала голова: «Навіщо мені Закон України, якщо в мене є куратор».
Куратор — це чудово, та тільки, чому ви шановні йдете працювати на виборчі дільниці, не вивчивши Закон про місцеві вибори?
І висновок: аби внести чоловіка в список на голосування Ірина витратила майже день.  При тому, що до Автозаводської виборчої комісії і в зворотному напрямку їздили на автівці.
А тепер беремо ситуацію, коли таке трапилось з бабусею  чи дідусем, які хочуть внести в список голосування на дому свого родича. На якому етапі, які сьогодні пройшла Ірина, вони залишать це робити. Та відразу. Ось і виходить, що скільки людей цієї  неділі не зможе проголосувати.
І наостанок питання до Третьої міської лікарні, до якої відноситься чоловік Ірини, міського управління охорони здоров’я – хто відповідає за достовірність списків. Хто їх перевіряє. І кому вигідно, аби люди, які не можуть самостійно пересуватися, не виконали свій конституційний обов’язок?