«Маски-Шоу»: «Якщо нація жартує – це ще здорова нація»

«Трава – не зеленіти, жінки – не народжувати»
Сьогодні непрості часи і досить складно не втратити почуття гумору. Тож одне з перших запитань, яке виникло у кременчуцьких журналістів: чи легко зараз розсмішити людей і чи охоче вони йдуть на концерти?
– Мені здається, чим складніші часи, тим активніше приходять глядачі. Тим більше люди потребують гумору, позитивного, оптимістичного мистецтва. Інша справа, що коли економічна криза, люди думають, що купити: квиток на «Маски» чи ковбасу, – розповідає Георгій Делієв.
Проте трапляються ті, кого обурюють жарти у такий важкий для країни час, додає Борис Барський. На його думку, таким людям дуже складно щось пояснити. «Ну піди тоді заборони пташці співати. Або навесні все зеленіє, бруньки набухають, з’являються перші квіти. А навіщо вони з’являються, коли у країні так важко? Давайте тоді будемо страждати усі разом. Або жінка повинна народити. А їй кажуть: «Не народжуй, завмерла, от коли буде все добре, тоді й народиш». Це ж не зупиниш, це нормально. Якщо нація жартує – то вона ще здорова нація», – вважає актор.
А ще артисти «Маски-Шоу» розповіли, що найкращим визнанням для них було те, коли рік-два тому на їхні концерти приходили переселенці зі сходу України та Криму. І після концерту дякували за те, що вперше за довгий час завдяки жартам «Масок» вони сміялися. «Це навіть крутіше, ніж коли до тебе намагаються доторкнутися, щоб перевірити, чи справжній ти», – розказує Борис Барський.
«Дурні всі – і це чудово»
Актори розповіли, що подібна критика для них – не новина. «Коли виходили перші «Маски», якось продюсер приніс мені мішок листів. Зараз, думаю, будуть хвалити. Ну, є хороші. Але написали й таке, що я аж засумнівався: може, дійсно, цього робити не можна? Наприклад, на «Маски в опері» від однієї сім’ї кілька листів було: «Яке ви маєте право так знущатися? Це ж музика Бетховена, балет Чайковського, російська народна музика. Це так піднесено, а ви так принижуєте своїми жартами». Або «ви показуєте «Маски в Японії», що наші радянські люди тупі. Це ви самі тупі. Та наші виграли російсько-японську війну, Велику Вітчизняну!»
Але ж справа у тому, що наш гумор такий, який і має бути у класичній комедії. Там немає позитивних та негативних героїв. Дурні всі – і це чудово, і у цьому філософія.
Звичайно, я не відповідав на такі листи. Але це дуже ображало, – розповів Георгій Делієв.
А також Борис Барський розказав про випадок, коли знятий епізод у «Масках» через кілька років із точністю повторився у реальному житті.
– У 2006 році ми знімали «Маски на виборах». Тоді на якомусь засіданні в образі Литвина був Делієв. І ось електорат не витримав і почав кидати у нього яйцями, потім – фруктами. Охоронці одразу ж відкрили парасольки. Ця історія один в один повторилася у Верховній Раді, і з тим же Литвином. А звідки охоронці знали, що треба завчасно підготувати парасольки? Ми думаємо, що вони також дивилися наш серіал, – сміється актор.
Про людей, які сміються всередині
Актори «Маски-Шоу» розповідають, що в різних країнах на одні й ті ж жарти реагують по-різному. Тож іноді навіть доводиться щось переробляти.
– Пантоміму в усіх країнах сприймають добре. Але у країнах із південним темпераментом просто швидше реагують. Ми грали у Колумбії, вони – як  наші, як грузини. Вони темпераментні: ти програєш жарт, і вони одразу сміються. А грали в Японії цю ж програму: сидить зал, повна тиша, і вони дивляться. Ми жарт наче і відіграли, а вони не сміються. А потім, коли завершився спектакль, японці аплодували стоячи. І казали, що їм було незручно сміятися і аплодувати, бо вони могли б завадити нашому мистецтву. Розповідали, що насміялися, дякували, що відкрили їм очі, – розказує Борис Барський.
Проте, на думку акторів, і по українських глядачах буває важко зрозуміти, чи сподобався їм жарт.
– Буває, ти граєш спектакль, знаходиш для себе у залі якогось глядача і думаєш: усі сміються, а він один не сміється, що ж таке? Думаєш, ну все, я спрямую на тебе всю свою енергію. І ось жартуєш, граєш, а сам непомітно – раз йому заряд, другий, третій, четвертий. А він так і не посміхається. А коли завершується спектакль, і ми виходимо в зал, фотографуємося, роздаємо автографи, він говорить: «Спасибі, я так насміявся, у мене аж спазми були». Як же ви насміялися, якщо у вас жоден м’яз на обличчі не поворухнувся? А він говорить: «Ні, ну я всередині сміюся, у мене не виходить так, зовні». А ти ж не знаєш, де він там сміється, – ділиться враженнями Борис Барський.
Про участь у виборах і скасування зими
І Георгій Делієв, і Борис Барський балотувалися у депутати. Проте пройшов на виборах лише Георгій Делієв.
– Я балотувався, але мене не обрали, бо у своїй програмі обіцяв скасувати зиму, – розповідає Борис Барський. – Дуже не люблю цю пору року, бо тоді мряка і гидота. Мені сказали, що скасувати зиму – нереально. А я відповів: «Інші кандидати в депутати теж обіцяють нереальне, але ж їм ви вірите». Мене не обрали. А того року зима була теплою-теплою. На 8 Березня трохи сніжку випало, а так усю зиму сонце світило, тепло було. Тож думаю, не збрехав би, – розказав Борис Барський.
Що ж до досвіду роботи депутатом Гергія Делієва, то актор розповів, як відпрацював один термін і більше не балотувався, хоча його й умовляли. Також він називає депутатство досить рутинною роботою:
– Я хотів зрозуміти, що це таке. Мені було цікаво. Треба займатися побутовими, господарськими справами, проблемами. Десь будинок аварійний – знайти через юристів, хто винен, змусити будівельників виплачувати компенсацію, розселяти людей. Хтось на щось скаржиться. Треба було комусь допомогти підвал приватизувати, бо він не може. А у депутата трохи більше повноважень. Мені було достатньо комусь телефонувати, говорити – іноді це допомагало, іноді – ні. Інші усі питання – місцеві закони, які там приймаються, – то «туфта». Вони більше відстоюють інтереси тих людей, які ці закони просувають. Ті люди ідуть туди спочатку з добрими намірами, вони самі вірять у те, що говорять. А потім, коли туди потрапляють, усе змінюється, з’являються інші інтереси: комусь треба допомогти заправку поставити, комусь – магазин, комусь приватизувати за пільговою ціною якусь площу.
Розповіли актори і про свою партію СДПУ – Сатирично-демократичну партію України.
– Спочатку хотіли назвати «Самая дурацкая партия Украины». Але нам сказали, що не треба, тому що інші скажуть: чому у вас сама, а у нас не сама, – сміється Борис Барський.
Рецепт щастя
Актори «Маски-Шоу» впевнені, що знають секрет щасливого життя. Вони вважають, що найголовніше – ніколи не втрачати оптимізм. І зазначають: «У нас в Одесі є дуже гарне побажання, ми часто його говоримо і людям дуже подобається: будьте щасливі за найменшої можливості. Воно гарно звучить, але багато хто чомусь не замислюється, що це – правда».